Відвертим поглядом, привітним вдивляюсь в очі, що помітні, що з сотні інших вирізняються, з безмежністю думок зливаються. Розумні, добрі, сповнені надії, в них видно всі казкові мрії, логічні, послідовні, щирі - не пропадуть і в світовому вирі. Горять в них вогники кохання, що кращі за усі признання, бо заміняють сотні слів палких - достатньо глянути у них, вони - немов безмежна павутина, блукав би й милувався - не знав би де я. Красиві - кращі зоряної ночі, люблю їх - Твої очі.
